Чернівецькі гарбузі

8:30 – зустріч групи на залізничному вокзалі в Чернівцях. Квитки на потяг можна придбати у нас, або самостійно. І ми одразу вирушаємо в легендарну Чорторию – на батьківщину видатного актора Івана Миколайчука, де розташований його музей-садиба. Мистецько-меморіальний музей-садиба розташований у відбудованій хаті сім'ї Миколайчуків. У музеї збережено багато особистих речі Івана та його сім'ї, сімейні фотографії, народні костюми, література та інша друкована продукція, присвячена Миколайчуку. За музеєм доглядає старша сестра актора Фрозина Грицюк та племінник Василь Грицюк, які цікаво і з задоволенням розповідають про видатного актора. Після екскурсії вирушаємо до парку сімейного відпочинку Vengreenery милуватися різнобарв’ям Виставки Гарбузів: атмосфера осіннього затишку, тони гарбузів, багато цікавих фотозон, дитячі розваги, зони відпочинку, фірмове кафе та улюбленці парку: сімейка оленів та містечко кроликів. Пообіді повертаємось у Чернівці, де на нас чекає ще одна унікальна екскурсія до Чернівецького Університету – старовинної Резиденції митрополитів Буковини та Далмації, яку ми обов’язково відвідаємо. Без удаваної скромності – це один з найбільш унікальних архітектурних ансамблів в Україні, включно з Трьохсвятительською (Семінарською) церквою. Зараз університет є головною визначною пам'яткою Чернівців і включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Поселяємось в готель і вирушаємо на вечірню прогулянку центром міста, насолоджуватися затишними кав'ярнями та ресторанчиками «маленького Відня». Готель «Георг Палац», Чернівці. Вільний час. Вечеря самостійно.

8:00 – сніданок в готелі. Виселення. Завантажуємо речі в автобус і вирушаємо до меморіального музею Володимира Івасюка. Музей розташований у квартирі письменника Михайла Івасюка, батька Володимира. Володимир Івасюк прожив у цій квартирі недовго – з червня 1971 по серпень 1972 року, переїхавши згодом у Львів. Проте аж до своєї передчасної трагічної загибелі не забував батьківський дім. Саме тут він відсвяткував останній, 30-й, день народження. А свої почуття залишив у прекрасній «Баладі про отчий дім» на вірші Ростислава Братуня. Далі відправляємось на екскурсію по історичному центру Чернівців. Старий центр міста – це і довгі вулички з красивою австрійської забудовою, і невеликі гармонічні площі, і цікаві пам'ятники, і такі романтичні історії...... А щодня опівдні на вежі чернівецької Ратуші сурмач у народному гуцульському костюмі на всі чотири сторони світу грає уривок з мелодійної пісні «Марічка». Ви будете просто зачаровані! Після обіду невеликий переїзд і перед нами, з високого буковинського берега відкриється неймовірний краєвид на місто Заліщики, що немов би оточене виблискуючою сріблястою стрічкою Дністра. А чи відомо вам, що менше ніж сто років назад в Заліщиках знаходився один з найпопулярніших та респектабельних ... курортів Європи? Як то було і хто тут бував Ви дізнаєтесь на нашій екскурсії – це цікава історія! А ще на високому березі Дністра є старовинний скельний монастир. В селі ... Хрещатик, який ми також з вами відвідаємо. Загалом, це місце дуже особливе і неодмінно варто вашої уваги. Але це ще не всі дива, які ми з Вами побачимо в цьому турі. Урочище Червоне вважається одним з найкрасивіших місць в Україні: велетенський природний амфітеатр зі скелястими темно-червоними схилами на дні якого височіють дві башти колишнього Червоногородського замку. Довкола замку в минулому існувало місто Червоногород. Головна сучасна окраса урочища Червоного – Джуринський водоспад – найбільший водоспад в рівнинній частині України. Водоспад хоч і рівнинний, але має три каскади, якими спускається до Джуринського каньону. Додайте до цього, що довкола нього земля має червоний відтінок, і Ви зрозумієте, чому це місце входить в десятку найбільш мальовничих місць в Україні. Після дощу колір ґрунту стає ще більш насиченим, а вода у калюжах починає нагадувати червоне вино. Саме колір землі й каміння дали назву селищу Червоногород, яке ще кілька століть тому було розташоване неподалік. Зараз про ті часи нагадує лише башта Червоногородського замку, що належав родині Понінківських, та руїни домініканського костелу, які видно здалеку. На цьому наш тур завершується, і ми відправляємось додому вечірнім потягом.